| has gloss | pol: Pobóg (Pobodze, Pobog, Pobożanie, Pobożanicz, Pobożany, Pobożenie, Pobożeny) - polski herb szlachecki, noszący zawołanie Pobodze. Występował głównie na Mazowszu oraz w ziemi krakowskiej, sandomierskiej, sieradzkiej, łęczyckiej i poznańskiej . Jan Długosz napisał o Pobogach - ad iracundiam proni, czyli do gniewu skłonni, porywczy, wybuchowi . |
| has gloss | ukr: Побуг — родинний герб, яким користувалися більш, ніж 160 шляхетськіх родів Білорусії, України, Литви і Польщі, зокрема, Грабовські, Довнар-Запольські, Конецпольські, Керсновські, Сагайдачні, Станішевські, Філіповичі, Чижевські. Герб відомий з кінця 14 століття, у Великому князівстві Литовському — після Городельськой унії 1413 року. |
