| Bulgarian |
| has gloss | bul: Емпириокритицизъм („философия на критическия опит“), или махизъм - реакционно субективно - идеалистическо философско течение, възникнало през втората половина на XIX в. в Германия и Австрия. Теорията на емпириокритицизма е създадена от Авенариус и Мах. Емпириокритицизмът е основан изцяло върху идеалистическото изопачаване на понятието „опит“. В противовес на научното разбиране на опита като процес на взаимодействие между човека и природата, на изменение на природата от хората с помощта на оръдията за производство, емпириокритиците разбират опита субективно - идеалистически, като сбор от човешките преживявания, усещания без оглед на обективната реалност. |
| lexicalization | bul: Емпириокритицизъм |
| German |
| has gloss | deu: Der Empiriokritizismus ist eine vornehmlich erkenntnistheoretisch orientierte philosophische Strömung innerhalb der Bewegung des Positivismus in der Zeit vom Ende des 19. Jahrhunderts bis zum ersten Weltkrieg. |
| lexicalization | deu: Empiriokritizismus |
| Italian |
| has gloss | ita: Il termine filosofico empiriocriticismo vuole significare la possibilità di fondare la filosofia come scienza basata sull'esperienza sensibile (empirismo) da dove sia escluso ogni riferimento alla metafisica (criticismo). |
| lexicalization | ita: empiriocriticismo |
| Polish |
| has gloss | pol: Empiriokrytycyzm, "drugi pozytywizm" - pozytywistyczny nurt filozoficzny z przełomu XIX i XX wieku. Jego najważniejszymi przedstawicielami byli Ernst Mach i Richard Avenarius. Główną tezą programu empiriokrytycyzmu było podanie jasnych kryteriów rozróżnienia wiedzy naukowej i nienaukowej i odrzucenie jako nienaukowych wszelkich rozważań metafizycznych, tj. nie opartych na doświadczeniu. Empiriokrytycyzm usiłował znieść przeciwstawności idealizmu i materializmu wysuwając teorię o psychologicznej naturze wrażeń (tzw. teorię czystego doświadczenia), do których sprowadzał całą rzeczywistość (stanowiącą sumę elementów naturalnych, tj. danych zmysłowych). Według empiriokrytycyzmu rzeczywistość jest tylko jedna, mieszcząca w sobie treść naszych wrażeń. "Czyste doświadczenie" nie jest rozdwojone i wszelkie doznania wrażeniowe są w sobie jedne i niezależne od czynników zewnętrznych ani wewnętrznych; wyklucza wszelkie dodatki lub wkłady subiektywno-indywidualne. |
| lexicalization | pol: empiriokrytycyzm |
| Russian |
| has gloss | rus: Эмпириокритици́зм, ( — опыт и критика, «критика опыта» или «критика с позиций опыта»; также известен как «Второй позитивизм») — философское направление, родоначальником которого является Рихард Авенариус: отправным пунктом теории познания Авенариуса является не мышление или субъект, не материя или объект, а чистый опыт в том виде, в котором он непосредственно познаётся людьми. |
| lexicalization | rus: Эмпириокритицизм |
| Slovak |
| has gloss | slk: Empiriokriticizmus je filozofický smer - učenie R. Avenaria. Veľmi príbuzné názory zastával aj E. Mach (machizmus). Obaja filozofi "nastolili požiadavku, aby sa veda obmedzila na čo možno najexaktnejší a najekonomickejší opis bezprostredne daného. Dané sú však iba také kvalitativne elementy, ako farby, tóny, vône atď., ktoré sa nazývajú pocity. To, čo označujeme ako telesá, sú iba relativne konštantné komplexy takýchto elementov; aj naše telo je takýto komplex a dokonca aj samo vlastné ja nie je nič iné ako zhluk pocitových, predstavových, spomienkových, citových elementov viazaných na určité telo. |
| lexicalization | slk: empiriokriticizmus |
| Ukrainian |
| has gloss | ukr: Емпіріокритици́зм або другий позитивізм — напрям у філософії кінця 19 століття, етап розвитку позитивізму. Ця філософська течія в найбільшій мірі заперечувала об'єктивне існування матеріального світу окремо від свідомості й поєднання відчуттів. В модифікованоми вигляді ця течія розвинулася до третього позитивізму і постпозитивізму, що лежить в основі сучасної наукової філософії. |
| lexicalization | ukr: Емпіріокритицизм |