| Information | |
|---|---|
| instance of | (noun) a use of language that creates a literary effect (but often without regard for literal significance) rhetorical device |
| Meaning | |
|---|---|
| Ukrainian | |
| has gloss | ukr: Кільце́ — композиційна фігура у віршованому творі, що полягає у повторенні звуків, лексем, строф тощо, коли немовби змикаються анафора та епіфора (див. симплока).Надзвичайно багата на цей прийом лірика П. Тичини, в якій спостерігається звукове кільце («Здаля сміялась струнка тополя»), лексичне («Ой не крийся, природо, не крийся»), строфічне («Закучерявилися хмари»). Подеколи стилістичну фігуру, в якій наявне повторення початку і кінця вірша, наивають епістрофою ( — крутіння), що надає композиційної стрункості не лише класичній строфі, а й астрофічній віршовій формі: :Останні троянди, :Білі троянди. :Вересневі троянди. :Вони одяглися :В ризи невинності, :В шати дівочої чистоти, :Вони крізь осінній туман :Ледве пригадують літо, :Сонце і грози, :Краплисті дощі і веселі веселки, :Ночі душні і поранки рожеві, :Вони, як вві сні, :Бачать весни колихання зелене, :Чують безсмертні слова солов'їні, :Дотики вітру щасливого ловлять… :А все це живе у них: :Весна запахуща :І пристрасне літо, :Вітер, веселки і грози — :Все це живе в них :І житиме доти, :Доки бичем смертоносним :Їх мороз не ударить, :Доки на землю не зронять :Останніх своїх пелюстків :Білі троянди, :Вересневі троянди, :Останні... |
| lexicalization | ukr: Кільце |
Lexvo © 2008-2025 Gerard de Melo. Contact Legal Information / Imprint