| Bashkir |
| has gloss | bak: Эрҙә теле (эрҙәсә э́рзянь кель) ул мордва теленең бер йүнәлеше. Ул фин-уғыр тел ғаиләһенә керә. Телдең ташыусылар һаны — 517 000 тирәһе. Эрҙә теле урыҫ һәм моҡшо телдәре менән Рәсәй составындағы Мордовия республикаһының рәсми теле булып һанала. |
| lexicalization | bak: Эрҙә теле |
| Belarusian |
| lexicalization | bel: Эрзянская мова |
| Breton |
| has gloss | bre: Ur yezh finnek-ougrek eo an erzyeg (Эрзянь Кель erzyagn kelh) komzet gant tro-dro da 500.000 den e norzh hag e reter Republik Mordovia hag ivez e Nijniy Novgorod, Tchuvashia, Penza, Samara, Saratov, Orenbourg, Oulyanovsk, Tatarstan ha Bachkortostan e Rusia. |
| lexicalization | bre: Erzyeg |
| Bulgarian |
| has gloss | bul: Ерзянският език е един от двата главни мордовски езика. Няма точни данни за броя говорещи ерзянски, а броят им намалява постоянно поради разпространението на руския език сред народа на Мордовия. |
| lexicalization | bul: Ерзянски език |
| Catalan |
| has gloss | cat: L'erzya (Эрзянь Кель transliterat Erzjanj Kelj) és un idioma parlat per uns 500.000 individus al nord i est de la República de Mordòvia i les províncies adjacents de Nijni Nóvgorod, Txuvàixia, Penza, Samara, Saratov, Orenburg, Ulianovsk, Tatarstan i Baixkortostan de Rússia. |
| lexicalization | cat: erzya |
| Church Slavic |
| has gloss | chu: Є́рꙁꙗн҄ьскъ ѩꙁꙑ́къ и є́рꙁꙗн҄ьскꙑ · оура́льска дрѣвєсє соу́мьскоѫ́грьскꙑ сѣмиѩ соу́мьсковльжьскꙑ вѣтви ѩꙁꙑ́къ ѥ́стъ ⁙ Родьствьнъ ѩꙁꙑ́къ мо́кшєн҄ьска ѩꙁꙑка́ ѥ́стъ ⁙ Люди́и глаголѭщь є́рꙁꙗн҄ьскꙑ 517 тꙑ́сѫщѧ сѫ́тъ . Рѡсі́ѩ Мордъвьскꙑ димократі́ѩ съ мо́кшєн҄ьскомь и роу́сьскомь дрьжа́вьнъ ѩꙁꙑ́къ ѥ́стъ |
| lexicalization | chu: Є́рꙁꙗн҄ьскъ ѩꙁꙑ́къ |
| Chuvash |
| has gloss | chv: Ирçĕ чĕлхи, — финн-угор чĕлхисем шутне кĕрекен чĕлхе. Ирçĕ чĕлхи мăкшă чĕлхипе питĕ çывăх тăрать. |
| lexicalization | chv: Ирçе чĕлхи |
| German |
| has gloss | deu: Das Ersja-Mordwinische (ersjanisch эрзянь, ersjan) ist einer der beiden Hauptdialekte der mordwinischen Sprache, die zur wolgafinnischen Gruppe der finno-ugrischen Sprachen gehört. Es wird auch Ersa-Mordwinisch geschrieben. |
| lexicalization | deu: Ersjanische Sprache |
| Esperanto |
| has gloss | epo: La Erzja Lingvo (Эрзянь Кель (Erzjanj Kelj)) estas parolata de ĉirkaŭ 500,000 homoj en la norda, la orienta, kaj la nordo-okcidentaj partoj de la Respubliko de Mordvio kaj najbaraj regionoj de Niĵnij Novgorod, Ĉuvaŝio, Penza, Samara, Saratov, Orenburg, Uljanovsk, (Tatarstano, Tatario) kaj Baŝkirio en Rusio. Diasporo povas ankaŭ troviĝi en Armenio, Estonio, Kazaĥio kaj la aliaj nove sendependaj ŝtatoj de Mez-Azio. En Mordvio, la erzja estas ko-oficiala kun la mokŝa kaj la rusa. |
| lexicalization | epo: Erzja lingvo |
| Estonian |
| has gloss | est: Ersa keel kuulub soome-ugri keelte volga rühma. Seda kõneleb umbes 500 000 inimest, kes elavad peamiselt Volga keskjooksul Mordva Vabariigi idaosas ja Orenburgi, Nižni Novgorodi, Samara ja Uljanovski oblastites; samuti Baškortostanis, Tatarstanis ja Tšuvaššias. Ersa keelele on väga sarnane mokša keel, koos nimetatakse neid ka tihti mordva keelteks. Teine lähem sugulaskeel on mari keel. |
| lexicalization | est: ersa keel |
| Finnish |
| has gloss | fin: Ersä on kieli, joka kuuluu uralilaisten kielten suomalais-ugrilaisen haaran volgalaiseen haaraan. Ersän lähin sukukieli on mokša. Aikaisemmin näitä kieliä pidettiin mordvan murteina, mutta ne ovat keskenään niin erilaisia, että ne on luontevaa luokitella omiksi kielikseen. |
| lexicalization | fin: Ersän kieli |
| French |
| has gloss | fra: L’erzya (эрзянь кель (erzjan kel), également erza) est lun des deux dialectes principaux de la langue mordve. Il est parlé par environ personnes ( pour le mordve au total), dans le nord, lest et le nord-ouest de la République de Mordovie et les régions voisines de Nijni Novgorod, de la Tchouvachie, de Penza, Samara, Saratov, Orenbourg, Oulianovsk, du Tatarstan et du Bachkortostan en Russie. Il existe également une diaspora en Arménie, Estonie, au Kazakhstan et dans les autres nouveaux états indépendants dAsie centrale. En Mordovie, lerzya a le statut de langue officielle au même titre que le mokcha et le russe. |
| lexicalization | fra: erzya |
| Gaelic |
| lexicalization | gla: Mordvin |
| Italian |
| has gloss | ita: L'ersiano (nome nativo эрзянь кель) è una lingua uralica parlata da circa 500.000 persone nella parte settentrionale e orientale della Repubblica di Mordovia e altrove in Russia. Appartiene alle lingue mordvine assieme alla lingua mocscia. |
| lexicalization | ita: Lingua ersiana |
| Japanese |
| has gloss | jpn: エルジャ語（エルジャご、）とは、主にロシア南部、黒海周辺で話される言語である。エストニアやウクライナ、ウズベキスタン、トルクメニスタン、キルギスタンなど中央アジアにも少し話者がいる。ロシア国内のモルドヴィア共和国で、ロシア語と共に公用語にされている。話者は、第一言語にしている人が約44万人、第二言語以上にしている人が、約52万人である。 |
| lexicalization | jpn: エルジャ語 |
| Komi |
| has gloss | kom: Эрзя кыв тайӧ Мордовия Республикаын каналан кыв. Сiйӧн сёрнитӧ Мордовия Республикаса ӧтиныс вужвойтыръяс - эрзя йӧз (матӧ 614,3 сюрс морт). |
| lexicalization | kom: Эрзя кыв |
| Korean |
| has gloss | kor: 에르자어는 모르도바 공화국의 북쪽과 동쪽에서 쓰인다. 카자흐스탄, 아르메니아, 기타 중앙아시아 국가 들과 에스토니아에도 사용자가 약간 거주한다. 에르자어는 키릴 문자를 쓰고 모르도바 공화국에서 러시아어, 목샤어과 함께 공용어로 지정되어 있다. |
| lexicalization | kor: 에르자어 |
| Lithuanian |
| has gloss | lit: Erzių kalba (эрзянь кель) - finougrų kalba, vartojama erzių tautybės žmonių, gyvenančių Rusijos Pavolgyje, Vidurinėje Azijoje, Ukrainoje. Kalbančiųjų skaičius viršija pusę milijono. Kartu su artima mokšų kalba dažnai laikoma ta pačia mordvių kalba, tačiau tarp jų yra fonetinių, morfologinių ir žodyno skirtumų. |
| lexicalization | lit: Erzių kalba |
| Moksha |
| has gloss | mdf: Эрзянь кяль - сувси суоми-равонь тарадс суоми-угронь кяльхнень полгать пяльксти, Уралонь кяльхнень тъналс. Эрзянь кяльса корхтайхть эрзянь ломатть. |
| lexicalization | mdf: Эрзянь кяль |
| Macedonian |
| has gloss | mkd: Ерзјанскиот јазик е зборуван од околу 500 000 луѓе во стевот од кои 440 000 само во Русија. Официјален е во Мордовија заедно со рускиот јазик. Јазикот се пишува со ерзјанска азбука, азбука базирана на кирилицата. Ерзјанскиот јазик е дел од групата на мордвински јазици од групата на фино-волшки јазици. |
| lexicalization | mkd: Ерзјански јазик |
| Malay (macrolanguage) |
| has gloss | msa: Bahasa Erzya (Эрзянь Кель (Erzjanj Kelj)) dituturkan oleh kira-kira 500,000 orang di bahagian utara dan timur dan barat laut Republik Mordovia dan kawasan berdekatan dari Nizhniy Novgorod, Chuvashia, Penza, Samara, Saratov, Orenburg, Ulyanovsk, Tatarstan dan Bashkortostan di Russia. Sebuah diaspora boleh juga dijumpai di Armenia, Estonia, Kazakhstan dan lain-lain negeri merdeka yang baru dari Asia Tengah. Erzya semasa ini ditulis menggunakan huruf Cyrillic dengan tiada ubahsuaian kepada pelbagaian digunakan oleh bahasa Russia. Di Mordovia, Erzya adalah co-rasmi dengan Moksya dan Russia. |
| lexicalization | msa: bahasa Erzya |
| Erzya |
| has gloss | myv: Э́рзянь кель — совавтови суоминь-равонь тарадонтень суоми-угрань келень семиянь группанть пельксэнтень, Уралонь келень семиянтень. Эрзянь кельсэ кортыть эрзянь ломанть. |
| lexicalization | myv: Эрзянь кель |
| Dutch |
| has gloss | nld: Erzja (Russisch: Эрзянь Кель, Erzjanj Kelj) is een van de twee talen die samen met het Moksja tot het Mordwiens worden gerekend. Het heeft ongeveer een half miljoen sprekers in het westen van de republiek Mordovië en aangrenzende gebieden als Nizjni Novgorod, Tsjoevasjië, Penza, Samara, Saratov, Orenburg, Oeljanovsk, Tatarije en Basjkirostan. |
| lexicalization | nld: Erzja |
| Norwegian Nynorsk |
| has gloss | nno: Ersjamordvinsk språk (эрзянь кель) blir snakka av rundt 500000 menneske i dei nordlege og nordvestlege delane av republikken Mordovia og naboområda (Nizhniy Novgorod, Tsjuvasjia, Penza, Samara, Saratov, Orenburg, Ulyanovsk, Tatarstan og Basjkortostan i Russland. Det finst også ein diaspora i fleire av dei tidlegare Sovjetrepublikkane, framfor alt i Armenia, Estland og i Kazakhstan Ersha blir skrive med det kyrilliske alfabetet, med dei same bokstavane som dei som er i bruk for russisk. Ersja er offisielt språk i Mordovia, i lag med Moksja og russisk. |
| lexicalization | nno: Ersjamordvinsk språk |
| Polish |
| has gloss | pol: Język erzja (Эрзянь кель, Ersjan kel´) – język lub dialekt używany przez jedną z dwóch grup Mordwinów, zamieszkujących wschodni skrawek europejskiej części Rosji: Mordwę, gdzie jest językiem urzędowym, a także Tatarstan, Baszkirię, Czuwaszję oraz obwody: niżegorodzki, orenburski, penzeński, samarski, saratowski i uljanowski. Mordwini Erzja żyją także w diasporze na dalekim wschodzie Rosji, a poza granicami tego kraju – w Kazachstanie, Estonii i Armenii. |
| lexicalization | pol: Język erzja |
| Russian |
| has gloss | rus: Эрзя́нский язы́к — один из мордовских языков финно-угорской семьи, язык эрзян, один из трёх государственных языков Республики Мордовия, наряду с мокшанским и русским. |
| lexicalization | rus: Эрзянский язык |
| Northern Sami |
| lexicalization | sme: Ersagiella |
| Castilian |
| has gloss | spa: La lengua erzya (Эрзянь Кель Erzjanj Kelj) es un idioma urálico hablado por 500.000 personas al norte, este y noroeste de la República de Mordovia y las regiones adyacentes de Nizhniy Novgorod, Chuvashia, Penza, Samara, Sarátov, Orenburg, Ulyanovsk, Tatarstan y Bashkortostán en Rusia. Una diáspora puede ser conseguida en Armenia, Estonia, Kazajistán y otras repúblicas ex soviéticas centroasiáticas, a causa de la emigración de sus hablantes a estas áreas. El erzya es escrito usando el Alfabeto cirílico sin modificaciones de la variante usada en el idioma ruso. En Mordovia, Erzya es co-oficial con el moksha y el ruso. |
| lexicalization | spa: Idioma erzya |
| Saterfriesisch |
| has gloss | stq: Ersjanisk (rusk: Эрзянь Кель (Erzjanj Kelj)) is een fon do bee Sproaken, do der touhoope mäd dät Mokscha tou dät Mordwiniske reekend wäide. Dät wäd boald fon sowät ne hoolwe Millione Ljuude in dät Wääste fon ju Republik Mordovien un anlääsende Gestriche as Nischni Nowgorod, Tschuwaschien, Pensa, Samara, Saratow, Orenburg, Uljanowsk, Tatarstan un Baschkortostan, aal in dän Föderationskring Wolga. |
| lexicalization | stq: Ersjanisk |
| Swedish |
| has gloss | swe: Erzya (Эрзянь Кель, erzjan kel) är ett finsk-ugriskt språk. Det är, tillsammans med moksja, ett av de två språk som talas av mordviner. Tidigare har det ansetts vara en dialekt av mordvinska. Språket har ungefär talare och är offentligt språk i den ryska delrepubliken Mordvinien. Det skrivs med det vanliga ryska alfabetet. |
| lexicalization | swe: erzya |
| Tatar |
| has gloss | tat: Эрзә теле (; ) – мордва теленең бер юнәлеше. Эрзә теле фин-угыр телләре гайләсенә керә. Урыс һәм мукшы телләре белән официаль Мордовия республикасында дәүләт теле булып санала. |
| lexicalization | tat: Эрзә теле |
| Thai |
| has gloss | tha: ภาษาเอิร์สยา มีผู้พูด 360,000 คนทางเหนือและทางตะวนออกของสาธารณรัฐมอร์โดเวียในรัสเซียและบริเวณใกล้เคียง เขียนด้วยอักษรซีริลลิก อยู่ในตระกูลฟินโน-ยูริก |
| lexicalization | tha: ภาษาเอิร์สยา |
| Ukrainian |
| has gloss | ukr: Ерзянська мова належить до фіно-волзької підгрупи уральської сім'ї. Порівняння лексики мокшанської і ерзянської мов |
| lexicalization | ukr: Ерзянська мова |
| Võro |
| has gloss | vro: Ersä kiil om soomõ-ugri kiilkunna volgasoomõ rühmä kiil, midä kõnõlõs 517 575 inemist inämbält jaolt Mordvamaal, a ka Tšuvašimaal, Tatarimaal, Baškiirimaal jm Vinnemaal, veidemb tõisin riigen. |
| lexicalization | vro: Ersä kiil |
| Chinese |
| has gloss | zho: 厄爾茨亞語有語言人口50萬，散居於俄羅斯莫爾多瓦共和國的北部、東部及西北部，以及鄰近的下諾夫哥羅德、楚瓦什、奔薩、萨马拉、薩拉托夫、奧倫堡、乌里扬诺夫斯克、韃靼斯坦及巴什科爾托斯坦等地區。此外，亦有部份語言人口散居於亞美尼亞、愛沙尼亞及哈薩克斯坦等中亞新獨立國家。現時，厄爾茨亞語使用與俄語相同的西里爾字母，並沒有另外加入修訂或附加字母。在莫爾多瓦，厄爾茨亞語跟莫克沙語及俄語一樣都是當地的共同官方語言。 |
| lexicalization | zho: 厄尔兹亚语 |
